Боббі Фішера вважаю, одним з найввіданішах (в розумінні самовіддач) шахам людей. Фантастична любов до гри,та працездатність виділяють його на фоні інших гросів.

Неоднозначна постать. Як на мене, то самовіддачі в нього було мало, а тільки великий талант, яким він не надто вдало розпорядився.

Фішер був хворий на аутизм, а саме синдром Аспергера ( одна з думок) - при цьому людина якби зациклюється на чомусь одному і живе тільки цим - у Фішера цим були шахи, по другому він просто фізично не міг, так як дихати, їсти, пити. Так що самовіддача це спірно.

tolkien пише: Неоднозначна постать. Як на мене, то самовіддачі в нього було мало, а тільки великий талант, яким він не надто вдало розпорядився.

Фішер обіграв у претендентських матчах Тайманова, а згодом Ларсена з загальним рахунком !2:0. А в фіналі здолав непробивного тоді Петросяна 4.5:2.5, після чого виграв матч на першість світу,таким чином порушивши радянську монополію на звання чемпіона світу,яка почалась з 1948 року Ботвинником. Р. Фішер пройшов радянську машину самотужки ,думаю він вдало розпорядився своїм талантом.

Про хворобу незнав. Тим-не-менш,я залишаюсь при думці,що Фішер був шаховий трудоголік. От є вибір подивитись фінал ліги чемпіонів з футболу чи розібрати легкофігурне закінчення Флор-Штальберг, що виберете ви? Здогадайтесь якому варіанту надав би перевагу Р. Фішер.

morfiz22 пише:

tolkien пише: Неоднозначна постать. Як на мене, то самовіддачі в нього було мало, а тільки великий талант, яким він не надто вдало розпорядився.

Фішер обіграв у претендентських матчах Тайманова, а згодом Ларсена з загальним рахунком !2:0. А в фіналі здолав непробивного тоді Петросяна 4.5:2.5, після чого виграв матч на першість світу,таким чином порушивши радянську монополію на звання чемпіона світу,яка почалась з 1948 року Ботвинником. Р. Фішер пройшов радянську машину самотужки ,думаю він вдало розпорядився своїм талантом.

Я вважаю, що в Фішера був талант не менший ніж у, наприклад, Каспарова. Але Каспаров понад 20 років був лідером світових шахів, а Фішер, грубо кажучи, лише обіграв декількох радянських шахістів і пропав. Ось що я мав на увазі, говорячи про невдале розпорядження талантом.

Погоджуюсь, Фішер дуже рано пішов з шахів. Можна тільки гадати ,як би склався його матч з молодим Карповим. В будь-якому разі виграли б ми - любителі королівської гри. Я дуже поважаю Фішера і Каспарова, щоб критикувати їх, дозволю тільки зауважити ,якби Каспаров залишився в великих шахах ,скажімо до 2010 року, скільки нових ідей ,цікавих партій міг залишити Гарі Кімович.

Можливо хтось знає про хворобу А. Рубінштейна? Читав, що у нього були психічні відхилення, при великих скупченях людей, вони проявлялась.

Теж щось читав, але точно не пам"ятаю. Здається в нього батько мав таку ж хворобу.
Можна почитати http://webchess.ru/ebook/rubinshtein.djvu